План:

1. Художній твір та його ідейно-естетичний вплив на особистість

2. Функції мистецтва

3. Система класифікації видів мистецтва

1. Художний твір та його ідейно-естетичний вплив на особистість. Значення культури у житті людини і суспільства виражається через її функції. Багатогранність феномену культури визначає розмаїття функцій. Ми зупинимося на деяких з них, які, на наш погляд, є найбільш значимими. Окремий розгляд основних функцій культури в суспільстві є досить умовним; у реальному житті їх розмежувати неможливо, вони тісно переплетені, переходять одна в одну і практично являють собою єдиний процес, в цілому забезпечуючи прогресивний поступ людства.

Дієво-перетворюючі засади мистецтвапроявляються в тому, що:

• художній твір здійснює ідейно-естетичний вплив на людей;
• залучаючи людей до спрямованої та цілісно зорієнтованої діяльності, мистецтво сприяє соціальному перетворенню суспільства;
• сам процес творчості в мистецтві – це певне перетворення за допомогою уявлення вражень, фактів, що узяті із дійсності. Автор перетворює життєвий матеріал на образи, будуючи нову реальність – художній світ;

• важливою сферою діяльності художника є обробка будівельного матеріалу, з якого виліплюється образ. Створення скульптури, картини, поеми, симфонії – це завжди перетворення мармуру, фарби, слова, звуку. Всі види мистецтва як діяльності в своїй сукупності забезпечують суспільно-перетворювальний вплив мистецтва на дійсність. Мистецтво – це дія, творення художнього світу та перетворювання реальної дійсності відповідно до ідеалів художника.

2. Функції мистецтва:

• суспільно-перетворююча та компенсаторна, адже суспільно-перетворювальний вплив мистецтва є не ідеально-ілюзорним, а реально-дієвим. Завдяки ідеалам гармонії людини і світу, внутрішньої гармонії людини мистецтво виступає засобом пробудження соціально спрямованої активності людей:
• пізнавально-евристична функція, коли мистецтво виступає як знання та засіб просвітництва, адже мистецтво здатне відображувати та опановувати ті сторони життя, які важкодоступні для науки;
• художньо-концептуальна функція, коли мистецтво виконує завдання аналізу стану світу та осмислення проблем людини;

• інформаційна та комунікативна, адже мистецтво – це сповіщання та спілкування. Як будь-яка знакова система, мистецтво має свій історично та національнообумовлений код, свої умовності. Спілкування між народами та освоєння культури минулого роблять ці коди та умовності загальнодоступними, вводять їх у арсенал художньої культури людства;
• виховна функція, оскільки мистецтво виступає як катарсис, формування цілісної особистості. Мистецтво своєю гармонією впливає на внутрішню гармонію особистості, сприяючи відновленню та збереженню психічної рівноваги. Катарсисна (очищуюча) та компенсаторна (сприяння духовній гармонії людини) здатності мистецтва виступають важливими аспектами виховально-формувального впливу мистецтва на особистість;
• повчальна функція, коли мистецтво сприймається як суггестія, вплив на підсвідомість, що інколи може мати характер гіпнозу;
• естетична функція, коли мистецтво тлумачиться як формування творчого духу та ціннісних орієнтацій. Естетична функція - це здатність мистецтва, по-перше, формувати естетичні смаки, здатності та потреби людини, по-друге, ціннісно орієнтувати її в світі, і по-третє, пробуджувати творчий дух, творчий початок особистості, бажання і уміння творити за законами краси. Мистецтво будує ціннісну свідомість особистості, вчить її бачити життя крізь призму краси. Весь світ перед художньо цивілізованою свідомістю постає як естетично значущість у кожному своєму прояві;

В цілому ж сутнісною метою мистецтва є соціалізація особистості та утвердження її самоцінності. Мистецтво робить людину дійсно людяною та дійсно соціальною, залучаючи в коло суспільного життя та особистісні сторони індивідуальних відносин людини зі світом.

3.Основою класифікації мистецтва є виокремлення певних спільних рис, властивих окремим його видам. Проте принципами класифікації охоплюються тільки деякі аспекти й відношення, характерні для різних мистецтв. Саме тому будь-яка класифікація відносна. І, власне, в сучасній науці немає єдиної загальновизнаної класифікації навіть класичних видів мистецтв. Найпоширеніша їх класифікація поділяє види мистецтва на три групи: просторові (статичні), часові (динамічні) та просторово-часові. До першої групи відносять усі образотворчі мистецтва й архітектуру; до другої – літературу і музику; до третьої – балет, театр, кіно.

Найпоширеніша класифікація видів мистецтв: 

Класифікація видів мистецтва може вестися і на основі інших ознак: мистецтва поділяються на видовищні й невидовищні, на прості й синтетичні, на мистецтва, пов'язані з утилітарним призначенням (наприклад, декоративно-прикладне) та не пов'язані з ним, тощо.

На роль високого мистецтва починає претендувати ремесло. Поширення в живопису прямої перспективи свідчить про суттєві зміни в його розумінні й функціях. Написання перспективної "реалістичної" картини за мотивацією дії, логікою сакралізації, характером взаємовідносин митця з глядачем та наслідками справленого твором враження подібне до циркового атракціону.

Художня культура сучасності охоплює і дуже давні, й порівняно нові види мистецтва. Так, образотворче мистецтво існує ще з часів первісного суспільства, а історія кінематографії налічує ледь більше від сотні років. Із середини XX ст. дістав розвиток такий новий вид мистецтва, як телебачення. Останні десятиліття позначені появою різноманітних форм медіа-мистецтва (відеокліпи, відео інсталяції, відео скульптура тощо). Зазнала змін і традиційна для попередніх часів загальна класифікація мистецтв — тепер прийнято, крім літератури, музики, театру та кінематографії, виділяти також візуальні мистецтва (дефініція, що об'єднує як традиційні образотворчі мистецтва, так і новітні медіаційні й інформаційні) та акціонізм (сучасні процесуально-видовищні мистецтва, такі, наприклад, як хепенінг або перформанс).

Система мистецтв не є замкнутою, отже, з подальшим розвитком суспільства, його технічних та духовних аспектів можуть з'явитися і нові, невідомі сучасності види мистецтва.

Рекомендована література та джерела :

1.Культурологія: Навчальний посібник / за ред. Пічі В. М. – Львів : Магнолія плюс, 2003. – С. 100–117

2. . Масол Л. В. Художня культура України / Л.М. Масол, С.А. Ничкало,

Г. І. Веселовська, О. І. Оніщенко: Навч. посібн. – К. : Вища школа, 2006.

3. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій / Пестишева Г. Л.,

Н. С., Мороз І. В. та ін. – НМЦ, 2012 . – 265 с.

4. Художня культура світу. Європейський культурний регіон: Навчальний

посібник / Н.Є. Миропольська, Є.В. Бєлкіна, О. І. Оніщенко, .М.Масол. –

К.: Вища школа, 2001. – 191 с.

5. Кравець М. С. Культурологія : Електронний ресурс / Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Picha_Volodymyr/Kulturolohiia.pdf . – 100–117.

(останній перегляд) 08.02.2023)

6.Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ. Функції мистецтва : відео-урок / Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=0cbyxGrtA0M(останній перегляд 12.01. 23)

Запитання для самоконтролю:

• 1. Функції мистецтва. Які із них вважаєте найголовнішими?
• 2. Значення інформаційно-комунікативної функції мистецтва
• 3. Що таке художній образ?
• 4. Назвіть відомі види мистецтва
• 5. Значення художньої культури у сучасному світі
• 6. Найпоширеніша класифікація видів мистецтва