Іллінецький аграрний фаховий коледж виступить платформою для створення агрокластерів Вінниччини
Негативний
вплив війни на агропромисловий розвиток країни, необхідність оперативного розв'язання
проблем й реагування на наслідки війни спонукують аграріїв Вінниччини шукати
шляхи прориву зі складної ситуації. Здійснити це можна завдяки ресурсам
потужного агропромислового комплексу Вінницької області.
Російсько-українська війна внесла свої вагомі негативні наслідки у виробництво сільськогосподарської продукції, водночас плодової і овочевої. У зв'язку з окупацією надзвичайно сильно постраждали виробники плодів і овочів Херсонської області, а тому Вінницька область розглядається як така , що спроможна, хоча б на певний період, збільшити виробництво плодів і овочів для забезпечення попиту вітчизняних споживачів. А тому створення кластерів (об'єднань товаровиробників, переробників, логістики тощо) є надзвичайно актуальним. Багаторічною активною дослідницькою роботою і динамічним науковим поступом Іллінецький аграрний коледж історично довів свою значущість, провідну роль і місце в аграрному секторі області. Це й надало йому право стати провідним освітнім закладом у проведенні зустрічі щодо окреслення шляхів подальшого аграрного розвитку і платформою водночас для вивчення європейського досвіду створення системи аграрних кластерів. Сприяє цьому й плідна співпраця із запровадження новітніх технологій в освітні та виробничі процеси, пошук нових і перспективних шляхів та наполегливий розвиток із просування органічного виробництва, сертифікації продукції та вихід на європейські ринки. Значний досвід роботи із міжнародними організаціями, зокрема, Асоціацією учасників біовиробництва «Біолан Україна» (2004), має голова цієї громадської організації – депутат обласної ради, директор коледжу Василь Пиндус. Нині також – у центрі уваги новостворений проєкт «Німецько-український агрополітичний діалог» на 2023–2025 роки (керівник проєкту Олег Осаулюк), що передбачає розвиток садівництва й овочівництва на теренах Вінниччини, зокрема й у лабораторії рослинництва аграрного коледжу. Та й інші проєкти розширили можливість практичної підготовки студентів, стали своєрідною стартовою платформою для успішного розвитку освітньої й виробничої складових навчального закладу. Важливу роль у питаннях входження у європейський освітній простір також відіграли враховані раніше побажання швейцарських колег щодо створення платформи акумулювання й передачі набутого коледжем передового досвіду.
Загалом, новий проєкт «U-CUP-AGRO: Українська кластерна платформа оновлення», в рамках якого відбулася панельна дискусія щодо ефективності аграрних кластерів в умовах війни, став для коледжу не тільки новим шансом упевненого розвитку, а й можливістю об'єднання зусиль з аграріями, науковцями та представниками регіональної та місцевої влади у спільному завданні щодо окреслення шляхів розвитку та зміцнення аграрного сектору Вінниччини. На переконання Президента громадської організації «Міжнародний сільськогосподарський кластер «Дністер» Сергія Татусяка досвід домінування кластерної системи у цивілізованому світі є потужним важелем об'єднання науковців, агровиробників, освітян у питаннях технологій, логістики та збуту продукції, чому сприятиме обговорення й пошук точок дотику в партнерській співпраці.
Водночас опираючись на фундаментальні наукові досягнення навчального закладу упродовж його 100-літньої історії, директор коледжу Василь Пиндус відмітив, що започаткований ще в 1921 році як агропрофшкола із підготовки агрономів-рільників, навчальний заклад від своїх джерел був кувальною системою підготовки, а переживши деякі економічні і соціальні трансформації, зумів зберегти земельні ресурси, що забезпечує тепер вкрай важливу практичну підготовку студентів. Якщо йдеться про підготовку агронома, то робота у лабораторії рослинництва й садівництва розпочинається із ранньої весни із внесення добрив, до осінньої підготовки ґрунту.
Сьогодні ж навчальний заклад, у якому підготовка аграріїв завжди була актуальною, має певний європейський досвід, є значна співпраця з Інститутами землеробства і картоплярства, укладені договори із 53 передовими господарствами, а спільно прийняті відповідні рішення лягають в основу подальшого розвитку як коледжу, так і аграрних формувань Вінниччини. Розуміння педагогічним колективом навчального закладу свого основного завдання – підготовки та підвищення кваліфікації випускників-аграріїв, практиків, що відповідатимуть запитам аграрного бізнесу, спонукує до активної дії та реалізації інноваційних освітніх завдань. Саме тому увага зосереджена на удосконаленні системи освіти, адже сьогоднішній випускник має володіти критичним мисленням, організованістю й відповідальністю, як загальними, так і практичними навичками виробництва.
Про важливість співпраці науки, освіти й товаровиробників, спільність їхніх інтересів, організації пошуку оптимальних сільськогосподарських форм зі створення організаційних ефективних систем розповідає Віктор Камінський, академік-секретар Відділення землеробства, меліорації та механізації Національної академії аграрних наук України :
https://naas.gov.ua/content/about_naan/
- Надзвичайно актуальними є питання розвитку аграрного сектору, виробництва та реалізації високоякісної аграрної продукції, зрушення з місця низки проблем, які стоять перед виробниками, формування справедливого ринку середовища високоякісної органічної продукції. Адже органічне землеробство – це та перспективна модель розвитку, що забезпечить продовольчу безпеку, екологічну рівновагу й збереження довкілля. Звернення до органічного виробництва викликане неможливістю забезпечення інтенсивної системи землеробства і нинішнього цінового диспаритету, саме тому органічній системі землеробства належить провідне місце. Водночас важливо зрозуміти, що наш завтрашній день – здорове харчування людей, а це потребує як підготовки фахівців високої якості, так і серйозної еволюції думки товаровиробників.
Чи стануть аграрні кластери стратегічним інструментом розвитку сільського господарства України, Вінниччини зокрема, запитую у директора міжнародного сільськогосподарського кластера «Дністер» Вадима Мохника :
- Візьмемо досвід роботи започаткованого у 2018 році в рамках проєкту «Транскордонна мережа для інноваційного сільського господарства» проєкту, що реалізувався в рамках програми територіальної співпраці країн Східного партнерства Молдова-Україна. Проєкт фінансувався Європейським Союзом через німецьке товариство міжнародного співробітництва. Агрокластер об'єднав понад 150 фермерів та товаровиробників України й Молдови. Це сприяло посиленню інтеграційних зв'язків між виробниками сільськогосподарської продукції, переробними підприємствами та науковими установами, а також стимулювало саморозвиток регіонів у створенні додаткових робочих місць, збереженню і відновленню соціальної інфраструктури села.
Наш стратегічний напрям роботи – розвиток органічного землеробства, проведення роботи з аграріями кожного району щодо переходу на розвиток органічного землеробства. Важливою є співпраця із організаціями, зокрема, Іспанською фірмою, яка готова упроваджувати й розвивати цей напрям на наших територіях. Долучається до справи і торгова компанія ТМ «Добродій» у плані забезпечення органічними мінеральними добривами. Перспектива є, і полягає вона у зосередженні спільних зусиль науки, освіти й виробництва.
Таким чином, конкурентоспроможність сільськогосподарського сектору на світовому ринку, подолання негативних наслідків російської окупації, допомога і підтримка ЗСУ - заради наближення перемоги над ворогом. Нині розглядаються можливі шляхи впровадження європейського досвіду кооперації, створення різних об'єднань, кластерів зацікавленими агровиробниками й реалізаторами виробленої продукції, розширенням контактів українських виробників із міжнародними партнерами. Іллінецький аграрний фаховий коледж, маючи напрацьований багатьма роками європейський досвід, готовий відіграти свою важливу роль у цьому напрямку діяльності – виступити платформою для втілення нових задумів та перспектив розвитку аграрного сектору Вінниччини.
Галина БУХТА, журналістка