Тема 4 Природа і культура

План

1. Зв'язок між культурою і природою

2. Взаємодія природи і культури. Людина як продукт розвитку природи

3. Світове дерево як сутнісний компонент міфологічного космічного устрою, його складові

4. Концепція світового Дерева

Основні поняття і терміни: природа, Світове дерево, міфологічна система, Всесвіт

На думку Фрейда, культура виникла як засіб захисту людини від природи, оскільки саме через небезпеки, якими нам загрожує природа, ми об'єдналися і створили культуру, яка, серед іншого, покликана зробити можливою наше суспільне життя. Врешті-решт, головна задача культури, її справжнє обґрунтування – захист нас від природи. У взаємодії людини з природою культура відіграє особливу роль. Природа – це не тільки оточуючі людини поля, ліси і гаї: це і те, що людина отримує від народження, від роду.

Культура пов'язує (а не тільки роз'єднує) людину із природою, об'єднує в цілісний космос природний ландшафт, житло, спосіб добування їжі і самої людини у всіх його етнічних проявах. Навколишня природа впливає на соціальну психологію народу, формує національний характер, його культуру і детермінує спрямованість його практичної діяльності. Природні фактори впливають на виникнення і розвиток окремих цивілізацій. З філософсько-антропологічної точки зору створене працею і думкою людини штучне середовище, своєрідна система культурних механізмів, може розглядатися як друга природа, створена людиною.

У наші дні історія людства прийшла до того, з чого вона починалася кілька мільйонів років тому – до конфлікту культури і натури (саме так це значення в латинській мові означає природа), і питання про те, чим завершиться сучасне протистояння двох начал, поки залишається відкритим. Завдання культурологічної науки – теоретично осмислити обидва конфлікти і той тривалий історичний процес, який їх розділяє. Коли стародавній мудрець назвав культуру "другою природою", він влучно визначив і її походження, і форму її буття, і її функцію в людському житті. Бути "природою", нехай навіть "другий", означає мати основні природні властивості і головне з них - матеріальне існування. Відсутність матеріальності зробило б проблематичним саме існування духовного стану, оскільки ніхто, крім самого її носія, не міг би судити про нього.

Як видно з наведених прикладів, культурне перетворення природи відбувалося і продовжує відбуватися на двох рівнях: 1) зовнішній по відношенню до людини природної даності і 2) власне людських структур – тілесної і психічної. Вихідним був перший рівень, на якому камінь перетворювався в рубило, ніж, наконечник стріли або серп; шкура вбитого звіра – в одяг, і т. д.; в ході виробничих дій, якими б примітивними вони нам не здавалися, змінювалися анатомія кисті, будова хребта, м'язова система, розвивалась функціональна асиметрія мозку, а разом з нею і вся структура психіки . Вже зараз можна зробити важливий у теоретичному відношенні висновок: зводити культуру до одних тільки "пам'яток культури" музейного типу або виключно психічним і поведінковим "новацій" – міфів, обрядів, цінностей, символів, прикрас, ігор - значить абсолютизувати ту чи іншу сторону цілісного процесу перетворення однієї форми буття в іншу, втрачаючи при цьому найсуттєвіше – взаємозв'язок цих сторін, їх взаємоперетворення, а значить, невідривність однієї від іншої.

Світове дерево як сутнісний компонент міфологічного космічного устрою, його складові

З розвитком суспільства (становлення родових відносин, початок землеробства й осілості) хаос витіснявся на периферію людського буття, поступався місцем космосу. На противагу хаосу, космос – це розчленованість, впорядкованість, структурованість, втілена в образах землі й неба, світла, гори, каменю. Процес творення космосу відображався у членуванні первісної світомоделі. Вертикальне членування світу задавало буття людини також і в системі координат сакрального – небесного і земного, в абсолютній залежності та визначеності другого першим.

Універсальними образами впорядкованого за вертикаллю, тобто духовною, сакральною системою координат, світу є дерево, гора і стовп. Упорядкування світу за горизонталлю, тобто за матеріальною, земною системою координат, передбачало поділ на чотири сторони світу.

Символ світового дерева слугує своєрідною моделлю космоустрою, переходу від хаосу до впорядкованого світу. Прямовисне спрямування дерева задає протилежність руху вгору як росту, життя і руху виріз як згасання, смерті. Коріння дерева означує підземний світ, біля нього мешкають змії, жаби, риби й інші тварини цього світу: крона дерева торкається світу вищих сил, у його верховітті літають птахи і рухаються небесні світила: стовбур дерева належить земному світові людей і тварин. Світове дерево слугує також посередником між всіма світами, дорогою, мостом, драбиною, якою можна перейти у потойбіччя, у світ предків. У такому контексті воно відображало уявлення про міфічний час, рух життя, які. набували просторової конкретності та визначеності. Світове дерево сприймалось» як символ родючості, жінки, Богині-Матері. В українців образ світового дерева зафіксований в орнаментальних вазонах, сосонках, гілочках на вишитих і тканих рушниках, килимах, витинанках. писанках, скринях.

Концепція світового дерева. Дерево життя – поширений оберіг народного мистецтва. Цей символ у вигляді дивовижного дерева чи пишної квіткової рослини в декорованому вазоні можна побачити в орнаментиці українських рушників, писанок, тканих килимів та настінного розпису. Яку інформацію таїть у собі Дерево життя?

Дерево життя – це образна модель гармонійного поєднання Всесвіту та людини, яка знаменує три основи світу: видимий та явний світ, духовний, який є уособленням потойбічного світу предків; світ правил та законів, звичаїв та обрядів, за якими ми живемо. Стовбур Світового дерева символізує земне існування людей, а його пишна крона місце життя богів.

Дерево життя не перестає квітнути, тому крону завжди прикрашають пишні барвисті квіти. Деякі з них уже зів'яли, деякі тільки розквітли, інші чекають свого часу в пуп'янках.

Кожна з квіток – різномаїття етапів людського життя. Стиглі плоди символізують підсумки людських діянь та звершень, а бруньки – майбутнє покоління.

Верхівку Світового дерева зазвичай прикрашає квітка – «Вогонь Життя».

Поруч із нею зображуються два світлих духи-охоронці у вигляді птахів, іноді «райські пташки» можуть бути зображені внизу біля стовбура.

Коріння Дерева є невмирущим як і саме життя.

З часом Дерево життя змінюється, трансформується та переростає у родинно-оберегове. Але різниця полягає у тому, що Родинне дерево є носієм інформації більш вузького характеру й відстежує походження певного роду, родини, сім'ї. Його ще називають генеалогічним тому, що в структурі простежується розвиток різних поколінь.

Таким чином, концепція Світового Дерева є однією з універсальних знакових систем, що акумулюють у собі соціальне знання і містять як консервативну (соціальна пам'ять, навички та знання), так і динамічну підструктури (світоглядні форми свідомості в їх розвитку). Дуже образно про це сказано в одній із священних книг Сходу: «Дерево пізнання, корені якого йдуть глибоко у вічність і чиї волокна міцні, квіти якого – моральні дії і гілки якого – пам'ять та мислення, яке в якості плодів дає закони, неможливо зрубати, коли воно зростає»

З'ясування загальнолюдського культурно-світоглядного значення образу Світового Дерева є важливим етапом на шляху до розуміння єдиних творчих витоків та результатів діяльності колективного несвідомого у заданих координатах просторово-часової безперервності. Визначений спосіб організації соціально конструктивних навичок та знань поступово трансформується, «плавно перетікає» у золото мудрості, і ми ще маємо переконатися в потенційній однорідності людського Розуму – сили , що інтегрується із Всесвітом.

Світове дерево й сучасність. У сучасному мистецтві образ Світового дерева посідає центральне місце та має важливе значення серед усіх інших символів. Майстри використовують цей мотив у орнаментиці та декоративному оздобленні рушників, одягу, килимів та розписних панно, писанках, виробах із дерева, скла та кераміки, картинах, витинанках тощо. Його прикрашають міфічні птахи, казкові квіти та пуп'янки, райські плоди, пишні декоративні вазони, а увінчує композицію головна квітка «Вогонь життя». 

Загалом дослідники розрізняють багато варіацій мотиву світового дерева: «дерево життя», «дерево плодючості», «дерево любові», «дерево центру», «дерево відродження», «небесне дерево», «дерево межі», «шаманське дерево», «дерево знання» і т. д. Також зафіксовано і менше поширені варіанти, такі як «дерево смерті», «дерево зла», «дерево підземного (нижнього) царства». Світове дерево та його варіанти становить певний образ універсальної концепції світу, яка протягом доволі тривалого часу визначала її модель для людських спільнот. За допомогою цього образу (в усій різноманітності його культурно-історичних варіантів, включаючи такі варіанти як «світова вісь», «стовп світу», «світова гора» і т. д.) стало можливим звести разом основні спільні змістові протиставлення, які окремо описували світ, встановити між ними відношення еквівалентності і створити тим самим перший універсальний знаковий комплекс.

 Висновок. Присвоївши собі титул "царя природи", людина вирішила, що він має "законне" право не тільки на її пізнання, але і на маніпулювання нею. Подальше насильство над природою загрожує її власному існуванню, людина опинилася перед необхідністю радикально змінити своє ставлення до природи. 

Рекомендована література:

1. Кримський С. Архетипи української культури / Вісник Національної академії наук України. – 1998. – № 7

2. Кисельов М. Феномен землеробства в українському світі // Генеза. – 1995. – №1 (3). – К., 1995. – С. 59–65.

4. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. – К., 1992.

5. Культурологія. Природа і культура : Електронний ресурс / Режим доступу

https://studfile.net/preview/7717980/page:10/ (останній перегляд 08.01. 23)

6. Дерево життя – сакральний символ українського народу : Інформаційно-аналітичний, культурно-просвітницький портал : Електронний ресурс / https://spadok.org.ua/narodni-symvoly/derevo-zhyttya-sakralnyy-symvol-ukrayinskogo-narodu

Питання для самоконтролю :

1. У чому спорідненість людини і природи? 

2. Наслідки втручання людини у навколишнє середовище

3. Розуміння Світового дерева (Дерева життя) як конкретної міфологічної системи, уяви про природу й походження Всесвіту

4. Символіка Світового дерева

5. Роль рослинної символіки у світоглядно-культурній орієнтації українців.