ПРИВІТАННЯ 

                                    Жінкам України

На світі є багато різних див - дива великі, осяйні й не дуже,

Ти диво, Боже, вічне сотворив - створив ти українку небайдужу,

Вона ж бо господиня в своїй хаті, і воїн світла, берегиня й мати,

В руках її - і скрипка, і  дитя... Ій довелося й автомат тримати!

Глибинна її суща таїна в корінні нашому народжена для світу -

Європа, континенти - не одна жила вона посередині літа.

Живе вона, ця перепілка в полі, в стерні, що обгоріла нанівець...

Сільська моя та нездоланна жінко, залізний маєш у собі терпець!

Дітей ти народила для війни? Заради волі і свойого поля

Все На Щитах пливуть твої сини, в онуків краща аби була доля.

Ти ніжна у любові до своїх, до родичів, сусідів, односельців,

У квітниках твоїх живуть раї, а біль і горе - у твоєму серці...

Тримайся, Жінко! Витримай усе! Село твоє ранкову скрипку грає,

За горе й сльози доля принесе з синами зустріч в середині раю.

                                                    © Галина Бухта 

*** Найкращі привітання з нагоди Всесвітнього дня сільської жінки! 

Щоб святкувала лиш весілля та обжинки, були жнива не з кулями ворожими,

А лиш з людьми - гостинними і гожими. Аби скоріш завершилась війна,

Щоб радість була світла і одна - єдина наша спільна Перемога 

За мужність і відвагу всім синам, а ворогу - навік пересторога! 

**** Сільські жінки - бабусі й матері, дівчата і дружини вояків!

Вам довелося жити в тій порі - ховати в землю рідних земляків.

Торкнулось горе вашого чола, посивіли і старші й молоді,

Не повернулись люди до села, невтішних так багато сивих вдів! 

Хай віра ваша міцно так стоїть

На захисті родини, хати, поля - у стогоні заплаканих століть - 

Не ви обрали собі сиву долю. Нехай приходить той жаданий день,

Що пахне Перемоги  дзвоном світлим, і жайвора задуманих пісень

Весною Миру, 

                              щедрим божим літом! 

**** Сільська майстриня, берегиня й воїн,

І захисниця й нянька малим внукам

Давно вже перелущила квасолю, 

Не пахнуть щастям її добрі руки.

А пахнуть вони кулями й вогнем,

Вночі, і зранку, й неспокійним днем, -

Збери до купи справи всі свої,

І хату не забудь, й вогонь ракетний,

І куль пекучі і страшні рої...

- О, Боже, де ти? Де ти?!

Молилася й тужила в білий світ,

Просила Бога вісточку прислати,

У відповідь один лише одвіт - 

Бо має син безсмертний її стати! 

*****